РОТАВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ

 

Ротавірусна  інфекція, яку часто називають «кишковим чи шлунковим грипом», «ротавірусом» - це гостре інфекційне захворювання, одна із причин важких діарейних недуг в усьому світі, зокрема в дітей.

Даний вид інфекції особливо небезпечний для малюків віком від 6 до 12 міс., однак нею можуть захворіти і дорослі.

 

Інфікування відбувається не тільки фекально-оральним шляхом безпосередньо, але й за допомогою контакту з поверхнями, предметами, що могли бути забруднені (іграшками, меблями, інфікованою водою та під час їжі).





Дифтерія: що варто знати, щоб вберегтися

Дифтерія – це гостре інфекційне захворювання верхніх дихальних шляхів, яке характеризується місцевим фібринозним запаленням та плівчастим нашаруванням (переважно на слизових оболонках ротоглотки) з явищами загальної інтоксикації та переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем. Також виникають випадки дифтерії шкіри, слизових оболонок та кон’юктиви.

Збудником є дифтерійна паличка (коринебактерія), яка виробляє екзотоксин. Захворюванність та смертність обумовлені бактеріальним екзотоксином.

Інкубаційний період захворювання – від 3 до 10 днів.

Джерело інфекції – хвора людина або носій дифтерійної палички, який виділяє токсигенні штами збудника.

Дифтерія передається повітряно-крапельним шляхом, факторами передачі також можуть бути предмети побуту.

СИМПТОМИ

Захворювання на дифтерію може мати наступні прояви:

– біль у горлі;

– підвищена температура, лихоманка;

– набряк слизової оболонки ротоглотки;

– наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу;

– набряк шиї;

– збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів.

Ускладнення

Ускладнення від дифтерії можуть включати

– блокування дихальних шляхів;

– інфекційно-токсичний шок;

– ураження серцевого м’яза (міокардит),

– ураження нервової системи;

– нефрозонефрит;

– легенева інфекція (дихальна недостатність або пневмонія).

ПРОФІЛАКТИКА

Дифтерія – вакцинокерована інфекція. Хворіють на дифтерію нещеплені особи або ті, які не отримали усіх доз вакцини.

Нагадуємо, що захиститися від дифтерії й попередити розвиток небезпечних ускладнень – вакцинація для дітей і ревакцинація для дорослих (кожні 10 років)

ВАКЦИНАЦІЯ ДІТЕЙ

Згідно з Календарем профілактичних щеплень в Україні, вакцинація АКДП вакциною здійснюється у: 2 місяці (перше щеплення), 4 місяці (друге щеплення), 6 місяців (третє щеплення). У 18 місяців проводиться ревакцинація.
Ревакцинацію проти дифтерії та правця у 6 років проводять анатоксином дифтерійно-правцевим (АДП), наступну у 16 років — анатоксином дифтерійно-правцевим зі зменшеним вмістом антигену (АДП-М).

ВАКЦИНАЦІЯ ДОРОСЛИХ

Першу планову ревакцинацію дорослих за віком та епідпоказаннями, які раніше були щеплені, проводять АДП-М у віці 26 років з подальшою плановою ревакцинацією АДП-М з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення АДП-М.

Щоб отримати щеплення проти дифтерії, зверніться до свого сімейного лікаря, терапевта чи педіатра.

При появі симптомів захворювання необхідно якомога швидше звернутись за медичною допомогою!


https://www.zoda.gov.ua/news/47069/skladna-situatsiya-iz-zahvorjuvanistju-na-kir-potrebuje-dodatkovoji-posilenoji-imunizatsiji.html

                                                                         Таблиця щепленнь за віком

 

Вік

Щеплення проти

1 день

 

Гепатиту В-2

       

3–5 днів

Туберкульозу-1

         

1 місяць

 

Гепатиту В-2

       

2 місяці

   

Дифтерії, кашлюку, правця-3

Поліомієліту-4

Гемофільної інфекції-5

 

4 місяці

   

Дифтерії, кашлюку, правця-3

Поліомієліту-4

Гемофільної інфекції-5

 

6 місяців

 

Гепатиту В-2

Дифтерії, кашлюку, правця-3

Поліомієліту-4

   

12 місяців

       

Гемофільної інфекції-5

Кору, краснухи, паротиту-6

18 місяців

   

Дифтерії, кашлюку, правця-3

Поліомієліту-4

   

6 років

   

Дифтерії, правця-3

Поліомієліту-4

 

Кору, краснухи, паротиту-6

7 років

Туберкульозу-1

         

14 років

     

Поліомієліту-4

   

16 років

   

Дифтерії, правця-3

     

26 років

   

Дифтерії, правця-3
(надалі — кожні 10 років)

 



 

 

2. Щеплення дітей з порушенням Календаря

При вирішенні питання про щеплення дітей з порушенням цього Календаря необхідно проводити вакцинацію з дотриманням мінімальних інтервалів.

Не слід розпочинати серію вакцинації спочатку, якщо була пропущена доза, незалежно від того, скільки часу минуло. Необхідно ввести дози, яких не вистачає, за графіком з дотриманням мінімальних інтервалів.

Мінімальний інтервал - інтервал, який допускається до введення вакцини/анатоксину проти однієї і тієї самої інфекції особам з порушенням цього Календаря. Введення чергової дози вакцини/анатоксину з меншим, ніж мінімальний, інтервалом не зараховується. При виборі схеми вакцинації необхідно керуватися інструкцією виробника про застосування вакцини/анатоксину.

 

Для дітей віком від 2 місяців до 6 років 11 місяців 29 днів

 

Вакцини, анатоксини

Мінімальний інтервал між дозами

1 - 2-а дози

2 - 3-я дози

3 - 4-а дози

АКДП1, АаКДП1

1 місяць

1 місяць

6 місяців

АДП

1 місяць

9 місяців

 

Проти поліомієліту2

1 місяць

1 місяць

6 місяців

Проти гепатиту B3

1 місяць

1 місяць

 

Проти кору, паротиту, краснухи4

1 місяць

 

 

Hib-вакцина5

1 місяць,
2-а доза не вводиться, якщо 1-у дозу введено у віці від 12 місяців до 4 років 11 місяців 29 днів

6 місяців,
3-я доза не вводиться, якщо 2-у дозу введено у віці від 12 місяців до 4 років 11 місяців 29 днів