Чи помічали ви колись, що золотавий шматочок курки своєю формою та кольором нагадує зливок золота? Справді, винахідник курячих нагетсів асоціював страву саме зі зливком дорогоцінного металу. Курячі нагетси — відносно молодий рецепт, винахід американського вченого Роберта Бейкера. Популярним став у 80роках минулого століття. Світова слава прийшла до хрумких курячих шматочків після того, як їх додали до своїх меню відомі мережі ресторанів швидкого харчування.
Щодо корисності гарбуза ніхто не сперечатиметься. Його необхідно вживати, якщо ви турбуєтеся про своє здоров'я. Крім того, він стане у пригоді людям, які дотримуються дієти. З цього сезонного овоча готують супи, салати, закуски та інші страви. І, звичайно, з гарбуза також готують чудові ніжні десерти. Пропонуємо вам скрасити вечір шматочком неймовірної гарбузової запіканки. Цей смаколик не простоїть на столі і півгодини. Такий десерт сподобається навіть найбільш вибагливим дітям.
Вівсяне печиво – це смачний та корисний десерт. Головний інгредієнт печива - вівсянка стимулює роботу кишечника, прискорює процеси травлення, допомагає очистити організм від шлаків. Крім того, вона сприятливо впливає на стан кровоносної системи: виводить шкідливий холестерин, завдяки чому підтримує здоров'я судин.
Вітамінні салати готують з доступних овочів. Такі страви ідеальні для живлення в період авітамінозу, дієтичного раціону і вегетаріанського меню. Найпопулярнішим є вітамінний салат з капусти — він готується з мінімальної кількості інгредієнтів, а виходить яскравим, ароматним, смачним і хрустким.
Шніцель – м'ясна страва родом із Відня. По суті це тонкий панірований шматок м'яса, який обсмажують у великій кількості рослинної олії на сковорідці або у фритюрі. Його легко приготувати вдома, але він здатний добре наситити і точно сподобається всім любителям м'яса.
Печінкове суфле — це дуже ніжна і смачна страва, яке сподобається і дітям, і дорослим. Суфле робити нескладно і приготування не займе багато часу, до того ж це дієтичне блюдо, тому рекомендується всім без винятку.
Запечений мак енд чіз – універсальна комфортна їжа. Ніжний вершково-сирний соус у поєднанні з макаронами та золотавою сирною скоринкою… В Америці мак енд чіз їдять усі: діти, студенти, молоді люди й пенсіонери. Відтоді, як страва дебютувала у 1937 році, вона стала однією з улюблених в країні. Але з чого ж все почалося? Існує кілька найбільш популярних теорій виникнення мак енд чіз.
Деякі дослідники стверджують, що сучасний мак енд чіз за попередника мав макаронний пудинг. Це була популярна страва типу запіканки, яка була основною під час церковних вечерь у Новій Англії. Це перша версія.
За другим припущенням 3-й президент США, один із засновників держави Томас Джефферсон закохався у макарони з сиром під час відвідування Італії. Коли він повернувся додому, то мріяв знову скуштувати ту італійську смакоту. Тоді його дочка Мері придбала в Італії машину для виготовлення макаронних виробів і почала готувати схожу страву для батька та його гостей. Але замість пармезану, що був у початковій страві, вона стала додавати чедер. Страва стала ідеальною для солдатів під час Другої світової війни. Це дало їм достатню кількість калорій, щоб підтримувати працездатність. А що ще важливіше, була схожою на домашню їжу, це допомагало трохи підняти моральний дух солдатів.
Фалафель - один з основних видів домашньої та вуличної їжі країн Сходу. Готується із подрібненого відвареного нуту (квасолі) та обсмажується у фритюрі. Вважається, що ця їжа готувалася ще під час царства фараонів. Втім, є думка, що такі вироби з нуту почали готувати копти, які не вживали м'яса під час посту. Фалафель - заміна м'яса у вегетаріанців. Існує багато тлумачень походження назви. Найбільш коректно це пояснює коптська фраза Φα Λα Φελ (pha la phel) - «в ньому багато квасолі».
Голубці – страва, що чудово підходить на обід чи вечерю вихідного дня, а особливо – у прохолодну погоду. Найбільш популярною начинкою для капустяного листя є м’ясо – фарш чи рублена свинина, яловичина, курка чи баранина зі спеціями, цибулею і морквою. А якщо хочеться зекономити час – ліниві голубці. У різних країнах до страви подають різні соуси – у нас це за традицією сметана або соус із томатів і сметани, в інших країнах це може бути джем, легкий соус з оливкової олії, лимону чи оцту зі спеціями.
"Картопляний гратен" - вишукана страва французької національної кухні, головним і незамінним елементом якої є запечена золотава скоринка. Перша згадка цієї страви датується 1788 роком, згідно з історичними джерелами. Цікаво, що з того часу рецепт не змінився. Сирі або бланшировані овочі укладають шарами, кожен шар змащують соусом, і запікають. Найголовніше в приготуванні - правильно вибрати температурний режим, страва повинна встигнути пропектися і покритися рум'яною скоринкою.
Соус Болоньєзе (італ. Ragù alla bolognese, фр. Sauce bolognaise) — м'ясний соус для пасти. Майже те саме, що усім відомі макарони по-флотські, але соус робить страву більш соковитою.
Сінабон – це всесвітньо відомий бренд булочок із корицею. Класичний Сінабон – це теплий рол, тісто якого наповнене смаком та ароматом кориці та залитий помадкою із вершкового сиру. Дуже смачна, ніжна, повітряна випічка! З такими булочками навіть торт непотрібний!
Шпундра – давня українська народна страва. Для приготування цієї страви зазвичай використовується смажена свинина (підчеревина чи грудина), тушкована із буряками в буряковому квасі, заправлена борошном або запареним тертим пшоном. Згадки про цю страву можна знайти ще на сторінках «Енеїди» Івана Котляревського, написаної наприкінці XVIII століття: «Був борщ до шпундрів з буряками».
Чахохбілі з курки – це відоме грузинське блюдо. Назва страви походить від грузинського слова «хохоби», що означає фазан, раніше це блюдо готували з фазана. Зараз блюдо готують з курки, вона за своїми смаковими якостями нічим не поступається м’ясу фазана, помідорів та інших допоміжних продуктів і прянощів. Дане блюдо є своєрідним рагу з м’яса і тушкованих овочів.