П'ять порад для батьків

Шановні батьки!

 

ЮНІСЕФ спільно з Посольством Швейцарії в Україні презентувало порадник, як батькам побудувати міцний фундамент правильних харчових звичок, яких дитина дотримуватиметься все життя.

Запрошуємо до ознайомлення з порадником за посиланням:

 

https://www.unicef.org/ukraine/stories/children-healthy-nutrition


Харчування дітей - одна з найбільш обговорюваних і актуальних тем для батьків. Як прищепити звички правильного харчування дітям дошкільного та шкільного віку, що включити в дитяче меню? Що вважається правильним харчуванням?

 

            Головні принципи здорового і правильного харчування:

 

       Це їжа, яка дає організму всі необхідні речовини і містить: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини і клітковину.

       Збалансованість харчування, мається на увазі високий вміст вітамінів і мікроелементів, який допоможе організму рости, розвиватися і залишатися здоровим.

       Помірність - відповідність калорійності їжі тому, скільки малюк витрачає і як активно він рухається.               Дитина повинна отримувати насичення і вгамовувати почуття голоду, але не переїдати.

       Режим харчування, якого важливо дотримуватися з ранніх літ. Перерва між прийомами їжі повинна бути близько 3 годин. Важливо їсти в один і той же час.

       Різноманітність - за добу дитині потрібно вживати продукти з різних харчових груп - білки, вуглеводи, молочні продукти, жири, фрукти і овочі.

Продукти, від яких краще відмовитися:

чіпси,  сухарики зі смаковими добавками;

ковбасні та копчені продукти;

будь-які напівфабрикати і фастфуд;

гострі і дуже пряні вироби;

консерви, спеції і багато солі;

всі без винятку газовані напої.

 

       Шановні батьки, памятайте що  ви несете відповідальність за харчування дитини, і від вас залежать її звички здорового способу життя як зараз так  і в майбутньому!



Здорове харчування дитини

Однією з найвагоміших причин стану здоров’я дітей дошкільного віку є порушення структури харчування та зниження його якості. Чимало захворювань і патологічних станів, зокрема недостатність мінеральних речовин та вітамінів, призводять до погіршення здоров’я дітей.

Здорове харчування як складова способу життя людини охоплює пошук, вибір приготування і вживання їжі, а також усі супутні процеси. Формується вона з дитинства і впливає на стан здоров’я й у дорослому віці.

Від місця, яке займає їжа в ієрархії цінностей дитини, від якості та кількості їжі, етики та естетики харчування залежить рівень культури харчування.

Серед значущих проявів нераціонального харчування у дітей виокремлюють:

надлишкове вживання солі, цукру, насичених жирів;

дефіцит мікроелементів;

недостатнє вживання молочних продуктів, риби, овочів та інших продуктів.

У дошкільному навчальному закладі загального типу дитина перебуває 9-10 годин поспіль та отримує організоване харчування (сніданок, обід, полуденок), що забезпечує її добову потребу в поживних речовинах та енергії приблизно на 75-80%.

Зверніть увагу! Якщо дитина не снідає, часто вживає солодкі газовані напої, цукерки, напівфабрикати та їжу швидкого приготування, це призводить до виникнення надлишкової маси тіла. Багаті на жири та бідні на клітковину раціони спричиняють захворювання серцево-судинної системи, ожиріння тощо.

Чинники, що впливають на культуру харчування в сім'ї

Особливості культури харчування формуються у дитинстві та мають доволі стійкий характер. Найімовірніше, дитина, яка харчується неправильно, не змінить своїх звичок і в подальшому житті.

Тому для формування культури харчування передусім доцільно розглянути ті чинники, що впливають на культуру харчування дітей:

харчова поведінка батьків;

приклад авторитетних для дитини людей;

реклама продуктів харчування.

Вплив батьків у вихованні як позитивних, так і негативних смакових звичок дитини переважає вплив інших дорослих. Майже завжди культура харчування дитини визначається харчовими уподобаннями та культурою її батьків. Наприклад, якщо батькі постійно готують напівфабрикати або купують готову їжу, то цілком логічно, що дитина звикає до такого харчування та залюбки їсть такі продукти. Так формується замкнуте коло, бо батьки вважають, що саме це і є улюбленою їжею їхньої дитини.

Зверніть увагу! Найбільше впливають на харчову поведінку дитини ставлення до приймання їжі та смакові уподобання матері, адже вона є найріднішою людиною і першим зразком для наслідування. З нею дитина частіше спілкується та проводить більше часу, аніж з іншими членами сім’ї.

Культура харчування авторитетних для дитини дорослих або інших дітей впливає на розвиток вибірковості в їжі. Цей факт цілком природний та очевидний: дитина дивиться, що робить дорослий або старша дитина, і наслідує їхні дії.

Особливості формування культури харчування дитини

Неофобія – це природний захисний механізм, що дає змогу дитині уникати вживання в їжу незнайомих та нових продуктів. Неофобія притаманна дитині від народження, проте у підлітковому віці її вплив слабшає, поступаючись експериментуванню з новими продуктами, напоями тощо.

Пік неофобії припадає на вік від 2-6 років. До того ж хлопчики перебірливіші в їжі, ніж дівчатка.

Виокремлюють такі причини неофобії:

персональні (генетичні) чинники;

сімейні та етнокультурні харчові традиції;

соціальні впливи в організованому дитячому колективі.

Окрім того, неофобія пов’язана із зовнішніми чинниками, зокрема різноманітністю доступної дитині їжі. Уподобання нового продукту збільшує бажання дитини скуштувати й інші незнайомі раніше страви.

Подолання неофобії залежить від харчової поведінки оточення, а особливо – батьків. Спостерігаючи за тим, як інші їдять незнайомі страви, дитина поступово позбавляється страху перед новим. При цьому спостереження за оточенням впливає на дитину сильніше, ніж умовляння та розмови про їжу. Щоб позбутися неофобії, дітям зазвичай необхідно приблизно 15 разів спробувати новий продукт. 

Чи можна змінити харчові уподобання дитини

Науково та експериментально доведено, якщо дитині, яка відмовляється їсти певні овочі, показати тематичний відеоролик, де старші діти, персонажі казок чи фантастичні герої їдять їх залюбки, то вона змінить ставлення до цих продуктів харчування. Після перегляду фільму більшість дошкільників, наслідуючи дії героїв, починають вживати овочі, від яких відмовлялися.

Якщо вдома заведено сервірувати стіл та прикрашати страви, то дитина надаватиме перевагу домашній їжі, а не тій, що рекламують. Коли дитина має вільний доступ до їжі, то вона частіше обирає «заборонені» продукти, рідше – «дозволені» й корисні, особливо, коли батьків немає поряд. Тому якщо необхідно підвищити привабливість певного продукту або страви для дитини, один із способів це зробити – створити ситуацію їх штучного дефіциту. Сформувати культуру харчування дитини та сприяти ефективній організації харчування у ДНЗ допоможе дотримання рекомендацій щодо формування культури харчування дитини.

Якщо дитина відмовляться від іжі

1. Не обіцяйте дитині щось в обмін на повністю з’їдену страву, на кшталт: «Їж,а то Марійка з’їсть», «Не будеш їсти, не підеш на прогулянку», оскільки це знижує цінність їжі та важливість процесу її вживання.

2. Не вмовляйте, не залякуйте та не відволікайте дитину іграшками, читанням книг, іграми, аби вона з’їла порцію. Це призводить до формування неприйнятних звичок о культурі харчування.

3. Не перегодовуйте дитину, адже вона з’їдає стільки, скільки потребує її організм у певному віці.

4. Намагайтеся зрозуміти причину поганого апетиту дитини або, навпаки,підвищеної потреби в їжі. Часто відмова їсти і погіршення апетиту залежить не від якості або смаку страв, а від інших чинників, серед яких нежить, погане відчуття запахів, некомфортні умови перебування, конфліктні чи стресові ситуації тощо.

5. Проконсультуйтесь з педіатром, якщо дитина страждає на часті дисбактеріози. Надмірна перебірливість в їжі може причиняти неприємний досвід вживання страв чи продуктів, після яких у дитини з’являються больові відчуття.

6. Застосовуйте прийом «активного слухання», якщо дитина відмовляється від їжі через утому або засмучення. У такому разі дорослий показує дитині, що розуміє її переживання, «чує» її. Запропонуйте дитині допомогу, озвчивши її відчуття: «Ти стомився, тобі сьогодні складно, тому я допоможу тобі, давай погодую».

7. Відтермінуйте прийом їжі, якщо дитина втомлена або засмучена. Результатом мудрости, стриманої поведінки дорослого стане те, що дитина передумає та почне їсти. 

Як поліпшити апетит дитини

1. Не садіть дитину під час приймання їжі спиною до дверей, тому що таке розташування в просторі призводить до появи тривожності та зменшує апетит. Потреба в безпеці є базовою і від її задоволення залежить загальне самопочуття дитини і, зокрема, бажання їсти.

2. Можете увімкнути приємну тиху музику, яка подобається дитині. Це сприяє підвищенню апетиту, задає певний ритм.

3. Стежте за температурним режимом. У приміщенні, де їдять діти, не має бути душно чи жарко, адже це різко знижує апетит.

4. Не примушуйте дитину сидіти за столом в очікуванні їжі – це її швидко втомлює та негативно позначається на процесі вживання їжі.

5. Під час годування дітей уникайте негативних емоцій та неприємних розмов між батьками.

6. Не сваріть дитину перед та під час прийому їжі, адже атмосфера впродовж уживання їжі має бути спокійною та приємною.

7. Не виправляйте помилки дитини в грубій та різкій формі, на кшталт: «Не чавкай!», «Як ти тримаєш виделку?!», «Не криши!» тощо. Це негативно відображається на апетиті дитини та її ставленні до процесу харчування.


Культура харчування у дитячому садку

Питання правильного харчування в  дитячому садку завжди стоїть на першому місці.

Тому усю роботу з дітьми ми спрямовуємо на збереження здоров'я кожної дитини, створення усіх умов для її нормального зростання і розвитку, постійно навчаємо як корисно, а разом з цим смачно, красиво і акуратно приймати їжу.

Для того, щоб Ваша дитина все знала про культуру харчування треба точно знати в якому віці, що можна пояснити своїй дитині і які уміння і навички можна закріплювати і розвивати вдома.

Як навчають приймати їжу в дитячому садку

Уся робота починається від процесу формування у дитини культури поведінки за столом і знайомства із столовим етикетом. Доведено на практиці, що ці уміння дозволять їй в подальшому житті відчувати упевнено себе за столом, бути ввічливою в застільному спілкуванні.

У кожній віковій групі вихователі вчать обов'язково мити руки перед їжею, правильно сидіти за столом.

Дитина повинна знати, що сидячи за столом, не можна відкидатися на спинку стільчика, не можна ставити і розставляти лікті на столі. З самого раннього дитинства вчать самостійно правильно застосовувати столові прибори за столом і не забувати, що під час їжі треба не поспішати, не набивати рот, не відволікатися і не грати столовими приборами.

Усе навчання відбувається в прямій відповідності з віком дитини. На столиках стоїть хлібник, серветниця. Намагайтеся це робити і в себе удома. Адже Ваша участь в цій роботі має бути обов'язкова!

Удома під час сніданку демонструйте дитині правила етикету, покажіть необхідність їх дотримання на практиці. Найважливіше при цьому - уміти підтримати бесіду за столом. Це взагалі - ціла майстерність!

Адже в розмові під час їжі не можна ні навчати, ні сварити. Бесіда має бути нейтральною: про продукти, які були використані під час приготування їжі. Можна поцікавитися, що найбільше подобається Вашому малюкові.

А головне обов'язково йому побажайте "Смачного"! Ось головні хитрощі навчання правилам культури харчування. Для хорошого апетиту прийом їжі відбувається строго в певний час. Робіть це і вдома!

Вікові вимоги до культури харчування

Усім відома народна мудрість говорить: "Виховуй дитину, поки вона лежить упоперек лави". Тобто виховну роботу не треба відставляти і чекати доки Ваша дитина виростить.

Саме у цей період і слід закладати основи для формування культури харчування.

Так дитина з двох до трьох років повинна уміти самостійно помити руки перед їжею, потім досуха витерти лице і руки, охайно самостійно їсти за столом, тримати упевнено ложку, уміти використати серветку за потреби. Після їжі з нагадуванням полоскати рот. У ясельній групі дітей обов'язково догодовують!

Дитина з трьох до чотирьох років повинна уміти самостійно і акуратно мити руки і досуха витирати їх; використовувати правильно мило і гребінець; знати як правильно повісити рушник. За столом уміти правильно використати столові прилади і серветку, не кришити хліб, добре пережовувати їжу із закритим ротом.

Дитина від чотирьох до п'яти років продовжує удосконалювати і розвивати свої уміння при користуванні основними столовими приладами і серветкою, а також повинна вже уміти заздалегідь оцінювати свої можливості під час прийому їжі: не набирати в рот багато, добре і безшумно її пережовувати. Самостійно, в кінці без нагадування полоскати свій рот.

Дитина з п'яти до шести років далі удосконалює отримані знання і навички за столом, а після їжі повинна уміти тихенько засунути свій стільчик і подякувати старших.

Дитина старше 6 років вже повинна уміти правильно поводитися за столом під час їжі, виконувати всі правила і після їжі, а також уміти відносити за собою частину посуду.

 

Завжди пам'ятайте, що апетит у Вашого малюка може прийти також коли є красиво сервірований стіл і смачно виглядає їжа. Фантазуйте з любов'ю! І не забувайте говорити: "Всім смачного"!